Проповідь на свято Покрови Пресвятої Богородиці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Свято Покрову Пресвятої Богородиці присвячене видінню святого Андрія Юродивого, що молився разом з народом у церкві. Араби, які оточили місто Царгород, відступили, тому що на допомогу прийшла Пресвята Богородиця, котра захистила місто своїм омофором, тобто хусткою або покровом. Наші козаки на Запорізькій Січі мали церкву Покрову Пресвятої Богородиці, а воїни УПА проголосили Покров своїм офіційним святом. І сьогодні це свято є улюбленим у нашому народі.

Свято Покрову Пресвятої Богородиці пригадує велику роль Діви Марії у житті людства. Сказавши Богові “Так”, вона не тільки уможливила цим висловом план спасіння людства. Сьогодні Пресвята Богородиця простягає свій покров, аби захистити нас передусім від темряви духовної смерті. Нам треба лише підняти очі вгору, відкрити своє серце, простягнути руки – і Марія негайно прийде на допомогу. Сьогодні вона ще раз бажає сказати, що сильно любить нас і хоче нашого спасіння. Вона постійно простягає свою материнську руку, аби повести нас до Ісуса, аби показати правильний шлях до щасливої вічності та провадити нас правильною дорогою. Вона бажає захищати нас на цьому нелегкому земному шляху, що рано чи пізно закінчиться і приведе до щасливої вічності. Пресвята Богородиця є для нас великим безмірним даром. Рятівною для всіх є практика пригадувати собі святу і преславну Діву Марію і в усяких небезпеках віддавати їй себе самих – так, як немічна дитина віддає себе своїй матері.

Хто може найкраще навчити нас покладатися на Бога, любити Його? Очевидно, що Пресвята Богородиця, наша небесна Матір – покровителька. Живучи на землі, вона багато терпіла, а вершиною її страждань була смерть Ісуса на хресті. Господь, подарувавши її нам, дав заступницю, що допоможе нам гідно йти цією долиною сліз. У світі є багато людей, котрих можна назвати сиротами, тому що, шануючи Ісуса, не шанують Його Матері. Це велика помилка та велика втрата – позбавляти себе могутньої материнської опіки. Дитина без матері стає сиротою, так само людина, що позбавляє себе опіки Божої Матері, прирікає себе на духовне сирітство.

У житті, якщо ми підготовлені, відчуваємо чудесну й неустанну поміч Божої Матері повсякчас, коли щиросердечно віддаємо себе під її могутній материнський покров. Власне кажучи, вона тільки чекає, щоби вивести нас на певні береги та повести до Ісуса Христа. Вона звертає свої милосердні очі, які стежать за нами, щоб ми не блукали манівцями, а щоб стали на шлях правди та життя. Пресвята Богородиця, стоячи під хрестом, ніби не бачила ворогів, зате бачила любов правдивого Бога, свого умираючого Сина Ісуса Христа. Вона не палала ненавистю, не бажала помсти, а любила Бога й усіх людей, навіть тих, хто розіп’яв її Сина.

Просимо тебе, о Божа Мати, навчи нас любити Господа і ближнього так сильно, наскільки це можливо для нас, людей, візьми нас під могутній захист і покров у цьому житті, а в майбутньому дай щасливе життя. Амінь.

митр. прот. Іван Терновський

Настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Михальче